Дата публікації:
18 Apr. 25Особливості комунікації між замовником та розробником: що враховувати
Давайте зізнаємось чесно: ніхто не мріє про сайт, який доведеться переробляти тричі. Але таких історій — хоч греблю гати. Один з моїх клієнтів — власник невеличкого інтернет-магазину — звернувся до нас після того, як витратив бюджет на «простий лендінг». Проблема? Замовив у знайомого, “бо той вчився на айтішника”, нічого не документували, домовлялись «на словах». Результат — сайт виглядав красиво, але не відкривався на мобільному. Та й SEO? Яке SEO, якщо навіть заголовки не прописані.
Це не окремий випадок — це системна помилка. За даними дослідження PMI, 55% діджитал-проєктів перевищують бюджет або затримуються саме через слабку комунікацію. І це не про те, що хтось не вміє користуватись Telegram, а про те, що кожна сторона уявляє собі «ідеальний результат» по-своєму. Один бачить сайт як “стриманий, але стильний”, інший — як “багатий, з анімаціями, як на Apple.com”. І все б нічого, якби вони говорили про це одразу, чітко, бажано — письмово.
Тож перше, що варто зрозуміти: ваш сайт починається не з дизайну — а з діалогу. Якщо говорити різними мовами, замість сайту ви отримаєте головний біль.
5 етапів ефективної взаємодії замовника та веб-розробника
Організація співпраці з розробником — це не лотерея. Це система. І якщо її дотримуватись, вірогідність конфліктів та розчарувань зменшується в рази. Ми в 6Weeks роками відточували цю систему, щоб клієнтам було комфортно — незалежно від того, замовляють вони шаблонний сайт чи кастом на React.
Створення сайту — це не чарівна кнопка, після якої з’являється готовий результат. Це процес, що вимагає командної роботи, залучення з обох сторін і чіткої моделі взаємодії. Нижче — покрокова система, яка дозволяє уникнути хаосу, непорозумінь і зайвих правок. Саме так ми працюємо — і саме так наші клієнти отримують результат, який відповідає очікуванням.
Кожен етап — це жива точка комунікації, де важливо не просто “відписатися”, а бути включеним у процес. Бо коли мовчить замовник — ми не знаємо, чи все йому підходить. А коли мовчить команда — клієнт не розуміє, що відбувається. Просте правило: мовчання — не золото, коли мова про розробку сайту. Ось як виглядає робоча модель комунікації, яка реально працює:
Брифінг: перше знайомство, яке задає напрям
Усе починається з розмови. Ви розповідаєте, чим займаєтесь, який сайт вам потрібен: це буде лендінг для запуску нового продукту, візитка для експертного позиціювання чи повноцінний інтернет-магазин? Ми уважно слухаємо, фіксуємо деталі, і — головне — ставимо “незручні” запитання. Наприклад: “А хто буде оновлювати контент?”, “Що для вас вважається успішним запуском?”, “Які KPI для цього сайту через 3 місяці?”
Це потрібно не для формальності, а для того, щоб зрозуміти суть бізнесу і не створювати порожню обгортку. Брифінг — це момент, коли формується довіра. Ви відчуваєте, що нас цікавить не лише технічна частина, а справжній результат. А ми одразу розуміємо, які підходи та інструменти будуть працювати саме у вашій ситуації.
Технічне завдання: фундамент, без якого не збудувати
Технічне завдання (ТЗ) — це не “просто документ”. Це договір між логікою, емоціями та бізнес-метою. Тут фіксується все: структура сайту, список сторінок, необхідний функціонал, інтеграції, система керування контентом, дедлайни, кольори, адаптивність, типові сценарії користувача. Так, навіть відтінок кнопки “Купити” — це важливо. Бо саме він у потрібний момент має переконати клієнта натиснути.
Хороше ТЗ економить тижні, якщо не місяці. Воно дозволяє всім бути на одній хвилі: команді — працювати впевнено, клієнту — не гадати, що ж вийде. Це як карта для мандрівника: без неї легко заблукати, навіть якщо навколо все виглядає знайомо.
Прототипування: логіка без прикрас
Перед тим як малювати красивий дизайн, ми створюємо прототип — “чорно-білу” схему сайту, яка показує логіку розміщення елементів. Тут немає картинок, анімацій чи кольорів — лише блоки, кнопки, меню, форми. Це етап, коли клієнт вперше бачить, як усе буде працювати насправді, а не в уяві.
Прототип — це найкраща профілактика фрази “а я думав, що воно буде виглядати інакше”. Саме тут найпростіше вносити зміни, бо ще нічого не “закодили” і не промальовували. Тому краще обговорити логіку навігації, структуру сторінки чи сценарій користувача саме зараз, ніж переробляти готовий сайт у фіналі.
Дизайн і розробка: коли макет оживає
Після того як погоджено прототип, ми переходимо до дизайну: створюємо візуальний стиль, підбираємо кольори, шрифти, ілюстрації. Макет затверджується, і тоді — стартує кодинг. Ми не працюємо “під ключ у тиші”. Ви бачите етапи розробки: від демо-версії першої сторінки до інтеграції форм і підключення CMS.
Це прозорий процес, у якому ви бачите результат постійно, а не чекаєте місяць і отримуєте щось “у сліпу”. Розробка відбувається поетапно — з проміжними звітами, короткими коментарями та швидкими правками. Так ми зберігаємо динаміку, контроль і впевненість обох сторін.
Тестування і запуск: контроль, перед тим як натиснути “пуск”
Коли технічно все готово, ми не просто натискаємо кнопку “опублікувати”. Спершу — тестуємо. На різних пристроях, у різних браузерах, у мобільному вигляді. Перевіряємо, чи працюють кнопки, чи не “з’їжджає” нічого, чи логічна поведінка форм. Підключаємо Google Analytics, Pixel або будь-яку іншу аналітику, яка допоможе відстежувати ефективність.
Також ми готуємо для вас інструкції: як редагувати сторінки, змінювати фото, додавати пости. І тільки після цього — реліз. А ще краще — soft launch із обмеженою аудиторією, щоб зібрати перший зворотний зв’язок і переконатися, що все працює як задумано. Бо реліз — це не фініш, а старт. І старт має бути впевненим.
Що у підсумку
Цей підхід — не про “розробку як у підручнику”, а про живу, логічну, прозору комунікацію. Якщо обидві сторони включені, проект рухається швидко, без болю і неприємних сюрпризів. І головне — кожен етап залишає не запитання, а розуміння: “Ми на правильному шляху”.
Кожен етап — це точка комунікації. І тут важливо не лише “відписатись в чаті”, а справді бути включеним. Бо якщо ви мовчите — ми не знаємо, чи вам усе подобається. А коли мовчить команда — ви не розумієте, на якому етапі робота. Проста істина: мовчання — не золото, коли мова про розробку сайту.
Хто “від замовника”? Комунікаційна роль, про яку всі забувають
Якщо з боку розробників є команда — дизайнер, верстальник, проджект — то хто з вашого боку? Одна з найбільш недооцінених помилок: клієнт без чіткої ролі “контактної особи”. У проєкт заходить одразу кілька учасників — співзасновник, маркетолог, SMM-ник, іноді ще юрист або бухгалтер “подивитися договір”. В результаті — замість діалогу починається хаос.
Ми бачили це не раз. Наприклад, як один із клієнтів відправив правки в Telegram, паралельно маркетолог скинув іншу версію в пошту, а власник за вечерею перекинув ще варіант “для натхнення” на Viber. І все це — протягом доби. У підсумку команда не знає, кому вірити і яке з “окей” було фінальним.
Щоб уникнути цієї каруселі, варто призначити одну людину, яка:
- спілкується з розробниками напряму;
- ухвалює рішення або передає їх швидко;
- збирає й фільтрує фідбек від усієї команди замовника;
- не зникає “на тиждень” у роздумах.
Це може бути власник бізнесу, менеджер проєкту, ваш CMO — головне, щоб він чи вона були включеними. Бо навіть найкрутіша команда не витягне проєкт, якщо на іншому кінці дроту — тиша або шість людей, які тягнуть у різні боки.
Пам’ятайте: якщо відповідального немає, відповідальні — ніхто. А це прямий шлях до “сайт не виправдав очікувань”.
Інструменти, які зберігають нерви обом сторонам
Сайт — це не лише код, а й десятки обговорень, правок і рішень. Тому без нормальних інструментів для комунікації — ви як без руля в морі. Вибір інструментів залежить від стилю співпраці, але суть одна: уся інформація має бути в одному місці, зрозуміла обом сторонам.
Ось перевірений список, який ми використовуємо у 6Weeks для шаблонних і кастомних проєктів:
- Trello — структура задач і дедлайни. Все на видноті.
- Slack — живий чат, де не губляться повідомлення, як у месенджерах.
- Google Docs — для фіксації ТЗ, коментарів і контенту.
- Notion — універсальний інструмент для документації та обговорень.
- Figma — для дизайну й правок “на льоту”, прямо в макеті.
Ці інструменти економлять купу часу і нервів, бо:
- ніхто не губить файли у Viber;
- всі правки можна відстежити;
- новий учасник команди одразу в темі.
Так що, якщо досі надсилаєте дизайн у Word або “кинув у пошту” — час переходити на новий рівень.
Типові токсичні помилки в комунікації: розпізнай себе — і не повторюй
Більшість замовників не мають злих намірів. Але іноді — часто несвідомо — саме їхня комунікація стає причиною напруги, затримок, демотивації команди. І тут не йдеться про грубість чи хамство. Йдеться про повсякденні фрази й дії, які ззовні виглядають нешкідливо, але на практиці роблять проєкт токсичним.
Досвід показує: 80% проблем у розробці — не технічні, а комунікаційні. Коли немає ясності, поваги до процесу й чіткості в рішеннях, проєкт із перспективного перетворюється на хаос. Нижче — найтиповіші сценарії, які ми чули десятки разів. Якщо впізнали себе — не біда. Головне — змінити підхід вчасно.
“Зробіть красиво” — і далі без жодної конкретики
Це найулюбленіша фраза дизайнерів — у лапках, звісно. Бо слово “красиво” у кожного своє. Для когось — мінімалізм і пастель, для когось — контраст і багато деталей. А без чітких вказівок це перетворюється на гру в “вгадай, що в мене в голові”.
Без етапу брифінгу й референсів ця фраза створює дев’ять версій дизайну, п’ять раундів правок і зіпсовану комунікацію. Натомість набагато ефективніше сказати: “Хочу стриманий стиль, як у Apple”, або “Подобається, як зробили кнопки у Bolt. Можемо щось подібне?”. Така конкретика — рятівна для обох сторін.
“Я ще подумаю…” — і тиша на тиждень
Проєкти не вмирають миттєво. Вони згасають у тиші. Ви кажете, що “подумаєте”, але не відповідаєте 5–7 днів. Команда чекає: чи буде зворотний зв’язок, чи щось міняється. Розробка зупиняється, дедлайни висять у повітрі, а мотивація команди — падає. Це як чекати на станції потяг, який не приїде.
Іззовні це може виглядати як “нехай трохи зачекають”, але насправді — це сигнал невизначеності. Навіть коротке “потрібен ще день” — краще, ніж повна тиша. Бо проєкт — це діалог. І коли одна сторона замовкає, інша або зупиняється, або починає гадати, як діяти далі. У результаті втрачається не лише час, а й ритм, який так важко відновити.
“А я бачив у конкурентів — давайте так само, тільки краще”
Це звучить логічно — поки не заглянути глибше. У конкурентів інші цілі, інша структура бізнесу, інші продукти. Копіювання без аналізу — це не стратегія. Це імітація без сенсу. А “краще” — поняття оціночне. Для чого саме краще? Для SEO, для конверсії, для дизайну?
Сліпа орієнтація на інших — це як будувати будинок за планом сусідів, не знаючи, скільки у вас дітей. Рішення мають виходити з вашої аудиторії, вашого бюджету, ваших KPI. Конкуренти можуть надихати — але не диктувати, що саме вам робити.
“Зробимо все по ходу, зараз головне — почати”
Цей підхід здається гнучким, але на практиці він вбиває логіку і бюджет. Без чіткого ТЗ немає структури, дедлайнів, конкретики. І команда щоразу змушена перебудовуватись. Ви змінюєте ідеї на ходу, забуваєте, що вже погодили, і зрештою самі плутаєтесь у своїх очікуваннях.
Ззовні це виглядає як “швидкий старт”, але насправді — це старт у темряві. Результат не може бути якісним, якщо ви не знаєте, до чого йдете. Краще витратити день на прописання основ, ніж тижні — на виправлення хаосу. Бо чіткий план — це не бюрократія, це ваша страховка від зупинок, сварок і зайвих витрат.
“Чому так довго / дорого, це ж просто сайт”
Немає “просто сайтів”. Є сайти, де нічого не працює, і сайти, які приносять результат. Якщо ви вважаєте, що це легко — цілком можливо, ви ще не стикались із реальною розробкою. Дизайн, структура, адаптивність, інтеграції, аналітика, контент — усе це складові. І зазвичай ті, що виглядають “простими”, створювались місяцями з десятками ітерацій.
Порада: спробуйте змінити питання з “чому так дорого?” на “що я отримаю за ці гроші?” Це дає зовсім інший діалог — про цінність, а не витрати. І дозволяє зрозуміти: ви купуєте не сайт, а інструмент бізнесу, який працює, якщо до нього ставляться серйозно.
Що у підсумку
Усі ці фрази звучать звично? Це нормально. Їх вживає майже кожен другий замовник. Але варто бути свідомим: те, як ви комунікуєте з командою, прямо впливає на результат. Тож наступного разу, коли потягнеться рука написати “давайте якось зробимо”, зупиніться. І подумайте: що саме ви хочете отримати — і як це пояснити зрозуміло.
Висновок: токсична комунікація — це не лише про емоції. Це про неясність, очікування без проговорення, мовчання замість діалогу. Успішний проєкт — це завжди двостороння відповідальність. І перший крок до якісної взаємодії — визнати свої звички й змінити ті, що заважають рухатись уперед.
Що важливо знати замовнику про веб-розробку, навіть якщо він не айтішник
Більшість замовників не зобов’язані знати, чим відрізняється front-end від back-end. Але деякі базові речі таки варто розуміти, щоб не «грати в зіпсований телефон». І не тому, що розробники погані. А тому, що вам буде значно легше захищати власні інтереси, якщо ви хоча б приблизно уявляєте, як влаштований цей процес.
Наприклад, один із клієнтів хотів “адаптивний сайт”, але при цьому просив зробити “так, щоб мобільна версія була іншою, зі спрощеною структурою”. Для розробника це звучить як два різних проєкти. А для замовника — просто ідея “трошки змінити вигляд”. І це — типовий приклад непорозуміння, яке з’їдає час, гроші й нерви.
Щоб уникнути подібних ситуацій, варто хоча б раз прочитати про такі речі:
- що таке CMS (і чому WordPress — не лайфхак для всіх);
- яка різниця між шаблонним сайтом і кастомною розробкою;
- чому SEO і дизайн — не одне й те саме;
- як працює адаптивна верстка;
- чим макет Figma відрізняється від готового сайту;
- чому “ми додамо ще кілька блоків” — це часто окреме ТЗ, а не просто “доповнення”.
Уявіть, що замовляєте авто. Ви не будете глибоко лізти в технічні характеристики двигуна, але точно розумієте, чим кросовер відрізняється від кабріолета. З сайтом — та сама історія: потрібно знати, що замовляєш і чому.
Як розібратись у технічних речах, якщо ви гуманітарій
Ніхто не чекає, що замовник буде знати, як працює backend або що таке REST API. Але є речі, які допоможуть вам говорити з розробниками не мовою “ну, щоб красиво і швидко”, а конкретно. І не потрапити в пастку “я не технар — нічого не розумію”.
Щоб впевнено почуватися в діалозі з айтішниками, достатньо розібратись у базових поняттях. Ось короткий глосарій, який пояснить складне людською мовою:
- Хостинг — це сервер, де фізично зберігається ваш сайт. Умовно — орендована квартира для сайту.
- Домен — адреса, яку вводить користувач у браузері (наприклад, myshop.com). Без адреси — ніхто не прийде.
- CMS (система управління контентом) — “адмінка”, де ви редагуєте тексти, картинки, сторінки. WordPress — одна з найвідоміших.
- SSL-сертифікат — той самий “замочок” біля адреси сайту. Захищає дані користувачів. Без нього — Google понижує в пошуку.
- Бекап — копія сайту на випадок катастрофи. Впав сайт? Відновлюємо з бекапу. Не мати його — як бізнес без страхування.
- UI/UX — зовнішній вигляд сайту і його зручність для користувача. Якщо кнопки не знаходяться або текст злипається — проблема в UI/UX.
Важливо: не бійтеся ставити питання. Якщо щось не зрозуміло — запитуйте. Команда, яка поважає клієнта, завжди пояснить. Бо ви маєте право розуміти, за що платите.
Як зрозуміти, що з вами працює хороша команда
Розробка сайту — це як ремонт у квартирі. Можна зробити “на коліні”, а можна — з планом, архітектором, контролем якості. Вибір команди — половина успіху. Але як зрозуміти, що перед вами профі, а не “фрилансер з групи у Facebook”?
Ось реальні ознаки того, що з вами працює хороша команда — не з розповідей у LinkedIn, а з практики проєктів, які завершуються вчасно, без “авралів” і з результатом, що працює.
Команда не боїться ставити “незручні” запитання
Справжні фахівці не просто кивають у відповідь на “хочу як в Apple”. Вони з’ясовують контекст: яка мета сайту, хто цільова аудиторія, яку проблему він має вирішити, яким буде шлях користувача. Іноді ці запитання трохи вибивають із зони комфорту, але саме вони рятують проєкт від невизначеності.
Бо сайт — це не просто обкладинка, а інструмент. І щоб створити ефективний інструмент, команда має думати як аналітики, а не просто “виконавці”. Якщо з вами ведуть діалог, а не просто беруть “замовлення” — це вже ознака рівня.
Команда документує усе
Професійна команда не працює “на словах” і не обмежується повідомленнями в Telegram. Усі ключові домовленості — фіксуються: у Google Docs, CRM, Trello, Notion чи іншому середовищі, де є прозорий доступ і історія змін. Бо пам’ять — суб’єктивна, а документ — об’єктивний.
Це не бюрократія, це ваша гарантія. Якщо команда веде проєкт структуровано, вам не доведеться згадувати, “а що ми вирішили два тижні тому?”. Ви просто відкриваєте документ і бачите — хто, коли і що погодив.
Розробники пояснюють людською мовою
Коли замість “накатимо лівий pull з git-репозиторію в staging” вам кажуть: “Ми зробили копію сайту на тестовій версії, ви зможете подивитись і внести правки” — це знак, що з вами працюють не тільки айтішники, а комунікатори. І це рідкість, яку варто цінувати.
Хороша команда не ховається за технічними термінами. Вона перекладає складне на зрозуміле, щоб ви могли контролювати процес і приймати рішення не “наосліп”, а свідомо. Бо співпраця — це про діалог, а не технічний монолог.
Спеціалісти не обіцяють чарів
Якщо вам обіцяють, що сайт буде “завтра”, SEO — “післязавтра”, а просування “само піде” — варто насторожитись. Зріла команда чесно каже: “Ось реалістичні терміни, ось що ми встигаємо, ось які етапи будуть”. Без рожевих окулярів і завищених очікувань.
Це чесність, яка економить вам час і нерви. Бо “обіцяли за 3 дні” — це не аргумент, коли через два тижні нічого не готове. Краще реальні 10 днів, ніж ілюзорні 3, які затягнуться в нескінченність.
Команда завжди на зв’язку
“Ой, я був без інтернету два дні” — це не відповідь у XXI столітті. Хороша команда має налагоджену систему комунікації: регулярні апдейти, звіти, можливість зв’язатись у зручний спосіб. Не обов’язково 24/7 — але стабільно, зрозуміло і без “зникань”.
Коли з командою можна говорити, проєкт рухається. Ви в курсі прогресу, можете вчасно втрутитись, дати правку чи зафіксувати ідею. Це не про контроль, а про відчуття, що ви — частина процесу, а не просто “замовник десь у листуванні”.
Готові сказати “ні”
Найкращі команди — це не ті, хто бездумно погоджується на все, аби догодити. Це ті, хто вміє аргументовано відмовити: “Це суперечить логіці UX”, “Це знизить швидкість завантаження”, “Це може ввести користувача в оману”. І пояснюють — чому саме.
Це не впертість — це професіоналізм. Коли команда не просто виконує вказівки, а бере на себе відповідальність за результат, ви отримуєте не просто сайт, а продукт, який працює на бізнес. І це — головне.
Команда — це не постачальник, а партнер
Хороша команда не обіцяє “дешево, швидко, класно”. Вона вбудовується у ваш процес, вникає в бізнес, підказує рішення, тримає контакт і рухає проєкт вперед. Це не сервіс “за запитом”, а реальний партнер, який не зникне після релізу.
Бо сайт — це не разова покупка. Це платформа для зростання, яка має потенціал приносити гроші, клієнтів, імідж. І лише хороша команда здатна зробити з нього саме такий інструмент.
Комунікація після релізу: як не «забути» сайт через тиждень
У багатьох замовників є улюблена фраза: “Мені просто сайт. Щоб працював”. І все. А потім минає місяць, і сайт “раптом” перестає відкриватися, бо хостинг не продовжили, або оновлення WordPress “поклало” шаблон. І тут виявляється, що ніхто не відповідає за підтримку. Бо замовник думав, що “воно само”. А розробники вважають, що “робота здана — крапка”.
Ідеальний варіант — коли ще на етапі договору ви обговорюєте, хто буде займатись супроводом після запуску. Чи входить це у вартість. На який термін. Які обов’язки.
Ось про що слід домовитись заздалегідь:
- хто оновлює CMS та плагіни;
- як швидко реагують на технічні проблеми;
- хто відповідає за безпеку (SSL, бекапи, антивіруси);
- як реалізується додавання нового контенту;
- що входить у поняття “техпідтримка” і як вона оплачується.
І ще момент: комунікація не закінчується після релізу, якщо ви хочете, щоб сайт приносив результат. Він — як жива істота. Його треба годувати контентом, оновлювати, адаптувати під нові реалії. І команда має бути на зв’язку не лише в день запуску.
Деякі клієнти з 6Weeks працюють з нами по 2–3 роки після релізу, бо розуміють: сайт — це не просто візитка, а основний канал комунікації з клієнтами. А комунікація — це не разова подія, а безперервний процес.
Висновки: як побудувати ефективну комунікацію і не втратити голову
Замовлення сайту — це не просто технічний процес. Це про довіру, взаємоповагу і бажання створити щось справді корисне для бізнесу. Сам сайт — це інструмент. А от як він буде створений, скільки нервів ви на це витратите і чи буде він працювати через пів року — залежить не від коду, а від того, як ви організуєте комунікацію з командою.
Можна бути ідеальним замовником, але “не зрозумітись” із розробниками — і провалити проєкт. А можна бути новачком у діджиталі, але обрати правильну команду — і створити сайт, який справді приносить клієнтів.
Що варто винести з цієї статті:
- сайт починається з чіткого діалогу, а не з “намалюйте шапку”;
- інструменти комунікації — must-have, а не “по ситуації”;
- шаблонний сайт — це не погано, якщо це ваш старт;
- кастом — це про амбіції та масштабування;
- після запуску робота не закінчується — вона лише починається.
Компанія 6Weeks пропонує саме той формат взаємодії, який працює: пряма комунікація з командою розробників. Ми надаємо клієнту прозору розробку з персональним кабінетом та трекером задач. Пускаємо в усі процеси.
І ось наша порада: перш ніж писати розробникам “мені сайт”, подумайте — що саме ви хочете сказати світу цим сайтом? А все інше ми допоможемо сформулювати. Бо сайт — це дзеркало вашого бізнесу. І краще, щоб це було дзеркало, в якому хочеться себе бачити.