Розробка інтернет-магазина з урахуванням особливостей цільової аудиторії

Чому більшість інтернет-магазинів не продають: проблема в аудиторії

Почнемо з болю. Ти створюєш сайт: класний дизайн, швидко вантажиться, зручна адмінка, купа товарів. Але одне “але”: продажів немає. Наче все правильно, а в кошику порожньо. І справа тут не в піксельній різниці між кнопками або кольорі логотипу.

Головна проблема більшості інтернет-магазинів — вони взагалі не говорять зі своїм клієнтом. А ще гірше — не розуміють, хто цей клієнт. Це як зробити вивіску «Все для всіх» і чекати, що до тебе прибіжать за конкретними рішеннями.

Тепер уяви, що ти створюєш інтернет-магазин. У тебе є кілька категорій товарів, умовний середній чек, і є бачення “запуску”. Але якщо ти не розумієш, який біль вирішує твій продукт, кому він потрібен і чому ця людина взагалі повинна тобі довіряти, то будь-які вкладення в дизайн і рекламу летять у трубу.

Отримати продаж — це не просто залити трафік. Це зробити так, щоб людина, яка зайшла на сайт, сказала: “О! Це ж для мене!” І далі — клік, кошик, підтвердження. А для цього треба почати з головного.

Як зрозуміти свою цільову аудиторію до першої кнопки “Купити”

Тут не потрібен диплом соціолога. Тут потрібна людська емпатія, бізнес-логіка й трохи системності. Адже вгадати свою ЦА — це як знайти ключ до сейфа. Якщо ключ не той — хоч крути, хоч стукай, двері не відчиняться.

Багато підприємців починають із дизайну, функціоналу, товарного асортименту — й лише потім замислюються: а для кого це все? Хоча саме розуміння клієнта повинно бути першим кроком. Бо сайт, побудований навмання, — це як шукати скарб із зав’язаними очима. Навіть якщо трафік піде, продажів може й не бути: не ті тексти, не ті фотографії, не той меседж.

Пам’ятайте: користувач приходить на сайт не за “товаром”, а за вирішенням своєї проблеми. І чим точніше ви зрозумієте, хто ця людина, чого вона боїться, чого хоче, як приймає рішення — тим легше буде підлаштувати під неї все: від першого екрану до останнього кліку. Це не магія — це маркетинг, який працює.

Методи дослідження: аналітика, опитування, інтерв’ю

Перше, що треба зробити — зібрати живу інформацію. Не фантазувати, а копнути глибше. Ні, “жінки 25–40, які люблять знижки” — це не портрет. Це мем. Розглянемо конкретні інструменти, які допоможуть розібратися, хто ваша аудиторія:

1. Google Analytics. Дивимось, хто вже заходив на сайт (якщо він є): вік, регіон, джерела трафіку, час на сторінці.
2. Опитування в соцмережах або серед підписників. Прості запитання на кшталт “Що вас дратує в онлайн-покупках?” — іноді відкривають очі більше, ніж тисячі гривень на рекламу.
3. Глибинні інтерв’ю. Це не завжди приємно й швидко, але кілька розмов з клієнтами або потенційними користувачами можуть змінити всю архітектуру вашого сайту.
4. Аналіз відгуків конкурентів. Люди залишають у відкритому доступі все: що сподобалось, що бісить, чого бракує. Це золото.

Ці дані — не статистика заради статистики. Це база, на якій вибудовується все: від слоганів на головній до структури категорій.

Створення портрета покупця (buyer persona)

А тепер — магія системності. Усе, що ми зібрали, треба структурувати у портрет ідеального клієнта. Але не сухий набір характеристик, а майже персонажа з кіно.

Ось приклад поганого підходу:

Жінка 30–45 років, середній дохід, мешкає у великому місті.

І от приклад живого портрету:

Марина, 38 років, працює HR-директоркою у компанії на 300+ людей. Має двох дітей, зранку вирішує логістику школи, роботи й доставки. Купує лише в перевірених магазинах, бо часу на повернення немає. Обирає речі по фото, але читає відгуки, шукає підказки в категоріях, обожнює швидку оплату без реєстрації.

Різниця очевидна. І коли ти бачиш перед собою “Марину”, ти починаєш думати інакше. Наприклад:

• Навіщо на сайті 5 полів реєстрації? У неї ж діти на задньому плані верещать.
• Чому категорії заплутані? Вона не піде з лупою шукати сорочку.
• Чому головне фото таке темне? Її це не надихне натиснути “Додати в кошик”.

І саме тут з’являється відчуття правильності кожного елемента. Тому що сайт більше не для “когось”, а конкретно для неї.

UX і UI для різних поколінь: Z, Y, X — кому як зручно

Одна з найчастіших помилок розробників — створювати інтерфейс “як зручно мені”. Або, ще гірше — “як на Amazon”. Але правда в тому, що одна й та сама кнопка може викликати у когось бажання купити, а в іншого — бажання закрити вкладку.

Успішний UX починається з розуміння, хто буде сидіти по той бік екрану. Gen Z, міленіали, покоління X — у кожного свої звички, ритми, больові точки. І якщо не враховувати ці нюанси, то навіть найкрасивіший сайт буде “мимо каси”.

Які візуальні рішення працюють на кожну вікову групу

Почнімо з того, що у різних поколінь абсолютно різне сприйняття візуального контенту. Те, що Gen Z сприймає як стильну мінімалістику, поколінню X здається “незрозумілим і бідним”.

Ось як можна адаптувати візуальну подачу:

• Gen Z (1997–2012): швидкий темп, яскраві акценти, мобільний-first дизайн. Потрібна динаміка, анімація, звичні UX-механіки з соцмереж.
• Міленіали (1981–1996): люблять чистий, зручний дизайн, який не нав’язує. Візуал має бути “дорослим”, але не нудним.
• Покоління X (1965–1980): чіткість, великі кнопки, контрастний текст. Тут краще не гратися з новими патернами, а дати те, що працює: простота + зрозумілість.

Пам’ятаєш, як виглядали перші банкомати? Сірі панелі, складна навігація, купа непотрібних кроків. Умовно кажучи, сайт без врахування вікової звички — це той самий банкомат у 2025-му. Люди просто не витрачають на нього свій час.

Навігація і швидкість: чому Gen Z не терпить повільних сайтів

Це покоління — чемпіони з прокручування. Їм не потрібно пояснювати, що робити. Якщо щось не працює за 2 секунди — вони вже на іншому сайті. У буквальному сенсі. 3 секунди завантаження — і ви втратили клієнта. Пощади не буде.

Ось що особливо важливо для Gen Z та інших груп:

• Швидкість завантаження: за даними Google, якщо сторінка вантажиться довше 3 секунд, 53% користувачів йдуть.
• Зрозумілість навігації: ніхто не буде “розбиратися”. Має бути інтуїтивно просто.
• Мобільна адаптація: понад 70% покупок у Gen Z — зі смартфона. Якщо сайт не зручний з телефону, для них його просто не існує.

А от покоління X навпаки — довіряє більше десктопним версіям. Їм важливо, щоб усе було “по-старому”: меню вгорі, каталог збоку, кнопка “замовити” внизу. Не треба “винаходити велосипед” — краще зробити звично і зручно.

Ще одна порада: не забувайте про шрифт. Дрібний, світло-сірий текст на білому фоні — це смертельно для людей 40+. Замість “вау-дизайну” ви отримаєте “біль в очах і закритий сайт”.

Контент, що потрапляє в ціль: тексти, фото, відео під ЦА

От чесно: можна мати ідеальний дизайн, крутий UX і навіть класний товар, але… Якщо контент не говорить із клієнтом його мовою — все летить шкереберть. Бо хороший контент — це як продавець, який дивиться в очі і каже саме те, що треба. Тут не працюють шаблонні описи на кшталт “товар високої якості”. Працює — коли ти описуєш ситуацію, в якій покупець себе впізнає. І не важливо, це текст, фото чи відео.

Тон і стиль: як говорити “їхньою” мовою

Почнемо з текстів. Бо саме текст формує перше враження — ще до фотографій. Якщо ваша аудиторія — айтішники, вони оцінять іронію, точність, трохи технічності. Якщо це молоді мами — важливо дати емоцію, підтримку, простоту. Ось кілька порад, як налаштувати tone of voice:

• Говоріть, як вони. Не треба “забезпечення зручного користування”. Напишіть “зручно, навіть якщо замовляєте однією рукою — іншою тримаєте каву”.
• Не брешіть. Люди бачать фальш. Якщо ваш товар “дешевий, але класний” — скажіть чесно. Це викликає більше довіри, ніж пафос.
• Використовуйте живу мову. “Лови знижку”, “Наш хіт серед мам”, “Прямо зараз — твій момент” — це працює.

Візуалізація пропозиції: приклад Samsung та Apple

Далі — візуал. Фото і відео, які не просто “показують”, а “говорять”. Що об’єднує візуали успішних брендів? Ось декілька ключових параметрів:

• Контекст. Покажіть товар у дії. Людина має уявити, як вона вже користується ним.
• Емоція. Не просто білий фон і товар. А обличчя, сцени, атмосфера.
• Автентичність. Користувачі вірять “реальним” фото більше, ніж ідеально відфотошопленим. Особливо це працює в Instagram і TikTok.

Ось приклад. Samsung робить ставку на функціональність. Їхні рекламні фото — це практичність, техніка в дії, з фокусом на “що ви отримаєте”. Apple навпаки — грає на емоції, ідеї, відчутті “належності до клубу”.

І обидва підходи працюють — тому що чітко відповідають очікуванням своєї аудиторії. Якщо підсумувати:

• Не копіюйте стиль конкурентів — копіюйте мову клієнта.
• Створюйте контент не для “усіх”, а для “своїх”.
• Дайте людині можливість побачити себе в кожному елементі сайту — від тексту до фото.

Бо саме в цей момент і народжується довіра. А довіра, як відомо, продає краще, ніж будь-який знижковий банер.

Функціональність, що змушує купувати: під ЦА, а не “на око”

Багато хто сприймає функціональність сайту як додаткову “фішку”. Мовляв, ну буде фільтр або кнопка «Купити в 1 клік» — добре. Не буде — якось проживемо. Але це помилка, яка може вбити навіть найдобріший маркетинг.

Люди не читають інструкцій на сайтах. Вони інтуїтивно шукають, що їм зручно. А якщо не знаходять — не дзвонять у підтримку, а просто йдуть. Бо інтернет-магазин — це не супермаркет, де можна спитати консультанта. Тут або зручно, або до побачення.

Фільтри, сортування, one-click buy: не все всім підходить

Спробуй пригадати: коли ти востаннє реально шукав товар на сайті з незручним фільтром? Якщо ти витратив на це більше хвилини — ти вже герой. Більшість здається раніше.

Ось які функції повинні бути на сайті, якщо ви хочете не просто “сайт”, а “інструмент продажів”:

• Розумні фільтри. Не просто “ціна”, “розмір” і “колір”, а те, що дійсно важливо аудиторії. Наприклад, для батьків — “вікова категорія”, “гіпоалергенність”; для геймерів — “fps”, “cooling”.
• Сортування не “як завжди”. Дайте можливість сортувати по популярності, новинках, рейтингу — це змінює поведінку на сайті.
• Опція покупки в один клік. Якщо у вас аудиторія мобільна — це мастхев. Людина не хоче вводити пошту й пароль. Вона хоче натиснути — і вже чекати доставку.
• Швидкий перегляд товару. Коли не треба переходити на нову сторінку, щоб дізнатися характеристики. Це економить секунди — а значить, збільшує шанси на покупку.

Важливо розуміти, що не всі функції потрібні кожній аудиторії. І тут знову повертаємось до buyer persona. Бо, скажімо, підлітки не читатимуть відгуки на три абзаци, а от батьки перед покупкою дитячого стільця — ще й проконсультуються з форумом.

Погана функціональність — це як кривий замок у дверях магазину. Може й відкриється, але хто захоче витрачати час?

Приклади адаптації функціоналу під поведінку ЦА

І щоб не бути голослівними — трохи прикладів із практики. Одним з найбільш яскравих кейсів є Rozetka. Компанія чудово розуміє ІТ-аудиторію. Що вони зробили? Детальні технічні характеристики, фільтри на кшталт “роздільна здатність”, “тип матриці” і “тип роз’єму”. Бо ці хлопці не шукають “гарний ноутбук”. Вони шукають конкретну модель з HDMI 2.1.

Також варто звернути на Letyshops — не зовсім магазин, але платформа для кешбеку. Вони адаптували особистий кабінет під гіперраціональну аудиторію, яка хоче знати: скільки зекономила, коли виведуть гроші, і чи всі покупки підтверджено.

Ці приклади доводять: функціональність — не про розробників. Вона про покупців. І якщо ваш сайт не підлаштований під їхню поведінку, вам доведеться вкладати в рекламу у десять разів більше — щоб повернути те, що втратили на UX.

Персоналізація: інструмент, який працює майже завжди

Уяви офлайн-магазин, у який ти заходиш, і продавець каже: “Вітаю, ми саме відклали для вас той светр, який ви шукали минулого тижня. І ще нову модель взуття, яка вам точно сподобається”. Звучить як фантастика? А ось в інтернеті це — реальність. І називається вона персоналізація. Клієнт відчуває, що його пам’ятають, що сайт підлаштовується під нього. А значить, довіра росте. А з довірою — і продажі.

Підбір товарів, рекомендації, персональні знижки

Один із найефективніших способів персоналізації — це рекомендації, побудовані на основі поведінки користувача. І ні, мова не лише про блок “Разом купують” або “Схожі товари”. Ось що реально працює:

• Рекомендації на головній сторінці. Після входу — одразу знайомі товари. Це економить час і створює ефект “мене тут знають”.
• Персональні знижки в обліковому записі. “Повернись — і ми дамо тобі мінус 10% на улюблений товар”. Людина відчуває, що знижка не “всім”, а “їй”.
• Email із товарами, які переглядав. Дбайливо, без тиску: “Ви не завершили покупку — тримайте ще раз посилання”.
• Продуктові добірки під інтереси. “Вибране для фітнесу”, “Товари для новонароджених”, “Gamer edition” — якщо підбірка в тему, люди нею скористаються.

Персоналізація — це не лише “гарно”. Це економічно вигідно.

Кейс Amazon: чому 35% прибутку — від персоналізації

А тепер кейс, який багато хто знає — Amazon. Коли ми говоримо “Amazon”, ми думаємо “все є”. Але їхня сила не в кількості товарів, а в тому, як вони показуються конкретному користувачу. Amazon ніколи не показує однакову головну сторінку всім. Вони аналізують кожен клік, кожен перегляд і формують блоки, які найбільш ймовірно спонукатимуть до покупки.

Близько 35% усього прибутку платформа отримує через персоналізовані блоки “Recommendations for you”. Так, це складна аналітика, великий дата-сет, машинне навчання — але навіть у невеликих проектах можна впровадити базову персоналізацію.

І навіть якщо у вас не Amazon, ви можете використати прості речі:

• Впровадити логіку рекомендацій на основі поведінки.
• Записувати історію переглядів, щоб швидко до них повертатись.
• Налаштувати прості сценарії для email-розсилок.

Бо головне тут — турбота про клієнта. Якщо він відчуває, що сайт “бачить” його, а не просто продає, шанси на покупку зростають у рази.

Тестування та аналіз: що не вимірюється — не працює

От уяви, що ти відкрив новий ресторан, а кухар щоранку міняє меню навмання: “Сьогодні буде суші, завтра борщ, а там — як піде”. Без фідбеку, без замірів, просто “на відчуття”. Абсурд, правда? Але саме так працює більшість інтернет-магазинів: запустили сайт — і в кращому разі дивляться на загальну кількість замовлень. А чому їх мало — загадка з трьома замками. Власник сайту має бути трохи детективом. Бо дані — це ваш єдиний шанс дізнатись, що насправді відбувається у голові покупця.

A/B тестування елементів сайту

A/B-тест — це коли ви змінюєте одну деталь (заголовок, кнопку, зображення) і дивитесь, що працює краще. Не уявляєш, скільки мільйонів доларів компанії заробили або втратили просто через колір кнопки або формулювання заклику.

Що можна тестувати:

• Заголовки та підзаголовки. Наприклад, “Товари для дому” vs “Затишок у кожному куточку — обери своє”.
• Кольори кнопок. У когось червона “Купити” працює краще, а в іншого — зелена.
• Розташування елементів. Наприклад, коли кнопка “Додати в кошик” вище — конверсія зростає.
• Опис товару. Технічна інформація vs емоційна вигода (“Потужність 1400W” vs “Встигайте зарядити ноутбук за 20 хвилин”).
• Фото. Білий фон або реальний контекст.

Не варто запускати все одразу — це не гонка. Навпаки, кожен тест має бути чітким і вимірюваним. Бажано — на основі гіпотези. Наприклад: “Ми вважаємо, що більший банер на головній сторінці збільшить кількість переходів до товарів”.

Збір фідбеку: як уникати помилок у майбутньому

Ще один недооцінений інструмент — запитати у клієнтів, що їм сподобалося, а що ні. Звучить банально, але це, по суті, безкоштовний аудит вашого магазину. Ось як це можна зробити:

• Поп-ап після замовлення. “Що було зручно? Що викликало труднощі?” — мінімум два простих питання.
• Опитування в email. Через 2–3 дні після покупки. Без натиску, із вдячністю.
• Збір негативних відгуків. Так, саме негативних. Бо позитивні тішать, але не вчать.

Фідбек допомагає побачити сайт очима покупця. Іноді одне речення в стилі “не зрозумів, як оформити доставку” може зекономити тисячі доларів на наступному редизайні.

У підсумку: тестування й аналіз — не опція, а необхідність. Бо без зворотного зв’язку будь-яка оптимізація — це пальцем в небо.

Платформи для розробки магазину з гнучкими можливостями під ЦА

Наступне важливе рішення — де саме ви запускаєте інтернет-магазин. Платформ море: Shopify, WooCommerce, OpenCart, Magento, Tilda — кожен варіант з вигляду “нормальний”. Але фокус не у функціях “взагалі”, а в тому, що потрібно вашій аудиторії і наскільки гнучко платформа дозволяє це реалізувати.

Це як обирати транспорт. Якщо у вас маленький офлайн-магазин — вам не потрібен вантажівка Magento. А якщо ви плануєте продавати в 10 країнах, то велосипед на базі Tilda швидко зламається.

Shopify, WooCommerce, OpenCart — що краще для кого

Кожна платформа має свої сильні сторони. Головне — правильно зіставити їх із потребами. Ось вам невеличкий огляд кожної платформи:

• Shopify — підходить для тих, хто хоче швидкий запуск, мінімум технічних заморочок, і має стабільний бюджет на підписку. Чудово адаптований під мобільні девайси, ідеально для малого бізнесу з сучасною ЦА, яка цінує простоту.
• WooCommerce (на базі WordPress) — гнучкість і контроль. Підійде тим, хто хоче глибоко налаштовувати сайт під свою аудиторію, має розробника або хоча б терпіння. Ідеальний для контентно-багатих магазинів.
• OpenCart — хороший для бюджетних проєктів із середнім функціоналом. Простий в освоєнні, але потребує підтримки з боку технічного фахівця. Не найзручніший для кастомізації, зате легкий і швидкий.

Обираючи платформу, враховуйте не тільки технічні можливості, але й поведінкову модель вашої ЦА. Наприклад:

• Якщо клієнти купують з телефону, потрібен мобільно-орієнтований шаблон і швидке оформлення.
• Якщо часто оформлюють повторні замовлення — варто інтегрувати особистий кабінет із попередніми покупками.
• Якщо аудиторія цінує кастомізацію товарів (наприклад, подарунки з гравіюванням) — потрібен конструктор на сайті.

Яку платформу обрати, виходячи з потреб клієнта? Правильне питання не “яка платформа найкраща?”, а “яка платформа дозволить мені зробити те, що важливо моєму клієнту?”. На нашу думку з WordPress + WooCommerce ви надасте своїй ЦА те, що необхідно: більше контенту, зручні описи, гнучкі фільтри. Але пам’ятайте, що немає універсальної платформи, є правильне рішення під ваш продукт і вашого клієнта.

Типові помилки при розробці магазину “для всіх”

Пам’ятаєш ті радянські “універсами”, де продавали і ковбасу, і телевізори, і штори, і батарейки? Там було все — і водночас нічого. Бо ти заходив — і не знав, куди дивитися, кому довіряти, і чи взагалі щось купиш. Сайти “для всіх” — це сучасний аналог. Вони намагаються охопити всіх і відразу. І — втрачають усіх.

Усе починається з хорошого наміру: “Зробимо універсальний магазин, щоб кожен щось знайшов”. Але на практиці виходить, що ніхто не знаходить нічого, бо жодне повідомлення не звертається особисто до нього.

Чому універсальність = ніхто не купить

Тут працює проста логіка: якщо ти говориш із кожним — значить, не говориш ні з ким. Якщо твій сайт одночасно для батьків, айтішників, тінейджерів і пенсіонерів — ти не зможеш влучити ні в одну більову точку. Людина не відчує, що її розуміють. А якщо не відчує — не довірить гроші.

Типові симптоми “сайту для всіх”:

• Абстрактні тексти. “Якісні товари за вигідною ціною” — таке можна написати на кожному третьому сайті. Але це не говорить нічого.
• Каша в категоріях. І електроніка, і косметика, і канцтовари — а структура не витримує навантаження.
• Універсальний дизайн. Без стилю, без особистості, без унікального посилу. Просто “аби було”.
• Одинакові CTA для всіх. Кнопка “Купити зараз” однакова для дитячої іграшки і складного електроінструменту. А це різні аудиторії, з різними мотивами.

Такий підхід створює відчуття розгубленості. А в e-commerce розгублений користувач — це користувач, який пішов до конкурента.

Як уникнути шаблонності: реальні приклади

Кожен бізнес колись робив сайт “на всіх”. Але ті, хто вижив, вчасно зрозуміли: ніша = точність = прибуток. Ось що зробили відомі українські бренди:

1. Rozetka у 2010-х роках — типовий електронний гіпермаркет. Але вони не зупинились на “все для всіх”. У них є чіткі лендінги під різні цільові сегменти: для батьків, для геймерів, для домогосподарок. Контент — різний. Категорії — різні. Поведінка — відслідковується. І це працює.
2. MAKEUP — інтернет-магазин косметики, який не намагається “всім сподобатись”. Він чітко б’є в жіночу аудиторію, яка цінує сервіс, швидку доставку, великий вибір брендів. Тон, кольори, функціонал — усе про “зручну жіночу покупку з телефону”.
3. EpicentrK.ua — спершу був “все для дому”, але з часом зрозумів, що електроніку треба подавати окремо, а товари для ремонту — інакше. Тепер кожна категорія має свою логіку, мову і UX.

Щоб вийти з пастки універсальності, треба відмовитися від спокуси подобатись усім. Це боляче, особливо на старті, коли кожен клієнт здається “важливим”. Але саме фокус дає результат. Бо тоді ви можете влучити в точку — і виграти.

Висновок: як створити магазин, у який хочеться повертатися

Можна мати найкращий товар на ринку, найшвидшу доставку і топову рекламу. Але якщо ваш інтернет-магазин говорить з покупцем чужою мовою, він просто не чує. Не розуміє. Не купує. Інтернет-магазин — це не просто сайт. Це простір, у якому людина або відчуває себе “своєю”, або тисне “хрестик” у правому верхньому кутку.

Створити сайт під ЦА — це не про “стратегічний аналіз” і “архітектуру структури” (хоч це теж важливо). Це — про людське. Про те, щоб сказати клієнту: я тебе знаю, я тебе чую, я створив усе це для тебе.

Ось коротко, що варто винести з усього сказаного:

• Не починай із дизайну. Починай із розуміння — хто твій клієнт, чого він боїться, чого хоче, як приймає рішення.
• Забудь про “для всіх”. Створи щось для конкретної людини — і вона приведе ще десять таких самих.
• UX, контент, функціонал, платформа — усе має працювати в унісон, як оркестр. Без фальшивих нот.
• Тестуй. Спостерігай. Слухай. І не бійся міняти те, що не працює.
• А головне — роби по-людськи. І тоді тебе будуть не просто купувати, а повертатися.

Інтернет-магазин — це не про “продаж”. Це про довіру. Якщо ти її здобудеш — все інше буде додатком. А якщо ви досі гадаєте, чому сайт “не качає” — почніть не з редизайну, а з діалогу зі своєю цільовою аудиторією. І чим чесніше це зробите — тим точнішим стане ваш продукт.

Бо створити інтернет-магазин — не складно. Складно зробити так, щоб клієнт натиснув “Купити”, а потім повернувся ще. Але саме це і є бізнес. Хочете перевірити, наскільки ваш сайт потрапляє у свою аудиторію? Напишіть нам — і ми проведемо безкоштовний експрес-аудит: від текстів до UX. Так, щоб ваш магазин не просто “був”, а працював.

І наостанок питання для роздумів:

А чи можете ви сьогодні на 100% описати свого ідеального клієнта — як друга?

Якщо ні — саме час познайомитися ближче.

Схожі статті:

Сторінка «Про компанію»: як розповідати про бізнес, щоб викликати довіру

Що таке ключові слова та їх роль як фундаментального елемента SEO

Методи оцінки ефективності SEO